Життя Жаби

Олександр. Полтавський герой-любовнік

alt

Я не дуже своїми сусідами переймаюся і їх життя особисте мені теж пофігу, але ж воно усьо як на ладоні перед моїми очима – треба тіко дивитися!

Живе у мене по сусідству дядько під 50 років. Олександр. Причому саме так його треба називати. Не Саша, не Олександр Петрович, не дядя Саша чи ще якось там, а просто й з достоїнством  - «Олександр». Працював Олександр гружчиком. Но оскільки дуже ледачий (знову ж таки, я не цікавилася цим! – мені мій інший сусід-мєнт доніс по добротє душевной)), то його звільнили і тепер він сторожем працює, мабуть. Бо увечері бачу, як кудись чимчикує з торбинкою, а вранці повертається.

Чого така йому увага? А тому, що Олександр («дякувати» мєнту, і це він мені розказав) шукає собі женщіну.

Причому – обов’язково – старшу за себе, але не дуже. Рівно настільки старшу, щоб усвідомлювала, що Олександр – молодий і красивий, а вона – женщіна у возрастє, а тому, щоб утримати біля себе такого афігенного Самца-Мачо повинна розкошелитися. Отака у дорослого дядька «розова мєчта»: стать любовніком більш-менш заможної тьоті, але не дуже старої бажано бо жалко себе любимого на якогось крокоділа тратить. Він їй буде надавати інтимні послуги, а вона йому – повний пансіон: жрачку, хату, шмотки і гроші на морозиво.

 

От нашо було мені оце все розказувать?!  Олександр тепер у зоні моєї пильної уваги опинився!! По-перше, я його «оцінила». Красаффчик з нього посередній (але це тільки на мою суб’єктивну думку!): високий, атлетичний, пуза нема (він про це знає і, напевно, гордиться цим!), блондин з довгим волосом, але там плєш по-моєму уже є,  інтелекту там мало, хоча це ж не обов’язково - він же не інтелектуальні послуги надавати збирається. Но  ледачий – раз з роботи звільнили.

Нічого не можу з собою зробити: я за ним стежу! Дуже цікаво: підчепить собі жінку чи ні? Пока, вроді би не вийшло. Це я по шмотках сужу: одна й та сама футболка – шорти на ньому, що й минулого року, не заробив на більше. І жінок до себе не водить вроді, чи може то я погано дивлюся?! І вигляд у нього не особо охайний – ні перед ким старатися видно. А з іншого боку, якщо ходиш зачуханий – як ти собі когось знайдеш, хто на тебе такого клюне?

Дами, нікому не надо «постєльного мальчика» під 50? Час іде, нічого не виходить, у дядька скоро руки опустяться... У мене уже серце за нього болить.

П.С. Я уже як Жуковська)))) Та собак пристроює, я – дядька)))

{fcomment}