НА ОДНІЙ ХВИЛІ

«ЕФЕКТ ПЛАЦЕБО». Ч. 9. «У СКВЕРІ ЖАЛІБНО СКИГЛИЛИ ГОЙДАЛКИ…»

зображення з demotes.ru

Слава Богу, з почуттям гумору в нашій редакції все зрослося. Не гальмує ніхто. Ну, майже ніхто.

Ми регулярно підкидаємо одне одному приводи «для поржать». Скажімо, захожу нещодавно на ХПП ( відділ художньої публіцистики). Там, мабуть, вирішили освоїти «суміжну» професію – забєцалися іхтіологами. І так несамовито почали все те скуповувати-облаштовувати (акваріум, грунт, мушлі-шмушлі, рибки-рослинки), що це не залишилося непоміченим. А де цікавість -- там і запитання ( просто таки передача «До вас запитання»), які, зрештою, мабуть, дістали. Тому над акваріумом з´явилася докладна інформація. «Для интересующихся».

ВІДПОВІДІ НА ТИПОВІ ЗАПИТАННЯ І РЕПЛІКИ:

-- Ой, а у вас одна рибка? – Ні, є ще два сомики.

-- А я сомиків не бачу… -- Шукай уважніше.

-- А-а-а-а, одного бачу. А другий де? – Шукай уважніше!

-- А коли вона у вас здохне? – У відповідь мовчання, а в голові думка: ну хто ти після цього?!

-- А чого вода така брудна? – Не знаємо, ми нещодавно міняли.

-- Ух ти, яка у вас вода чиста. – Ну так ми ж нещодавно поміняли!

-- А ви нових рибок будете купувати? – Будемо.

-- А у вас корм є? – Є.

-- А ви їх годуєте? – Годуємо.

-- А ви їм обігрівач включаєте? – Включаємо.

-- А чого немає водоростей? – Того!

-- А-а-а…-- Бе-е-е!

А ще у нас не прийнято ображатися на колег, бо різні словесні примОчки -- то зовсім не зі злості, а лише з великої любові. Коли, приміром, чуєш на свою адресу : «Вон із іскусства!», це означає лише прохання звільнити місце біля комп´ютера (бо «нас много», а їх, комп´ютерів, мало…) Тому зі словами : «Сама вон!» все таки поступаєшся ( мабуть же щось горяще у випуск, бо чого б так заводитися…)

-- Н-дааа, оце так компашка. Ось послухайте, -- Боб, не відриваючи очей від якогось папірця, ділиться роздобутою інформацією. – Прикиньте, в одній лікарні: лікар-ортопед – Пригода, лікар-гастроентеролог – Кислий, лікар-хірург – Могила, пластичний хірург – Попердяка.

-- А спеціалізується на чому?

-- Хто?

-- Ну, пластичний хірург?

-- На круговій підтяжці обличчя…

-- О, Боже! Я б своє не довірила…-- Альона на хвилинку візуалізувала себе на столі пластичного хірурга. З її появою ( молодої, фігуристої, «трохи закалдованої» -- як образно означив її дівочу кокетливість І.Д.) оживилися не лише хлопці нашої редакції. Оживилися допитливі слухачі, які ПРОТИ імені Альона в українському ефірі. А тут ще, як на гріх, по центральному ТБ показали сюжет, в якому одіозна Ірина Фаріон повчала в дитсадку п´ятирічну дівчинку: «Ти Оленка, а не Альонка. Будеш Альонка – за валізу й на Москву!» Наша Альона за зіпсовану мамою й татом метрику теж «вигребла» від небайдужих слухачів по повній програмі.

-- А хірургу Могилі ти б себе довірила? – поцікавився Саня ( не Боб, а наш диктор, Саня Грібний).

-- Ой, -- знову пискнула Альона. – І до Могили теж не хочу!

-- Значит, малята, будем жить! – з кіношним пафосом, рвонувши вгору правицю з гіпотетичною будьонівкою, підсумував І.Д.

Ой, про гіпотетично! Набрела якось в інтернеті на пісні Семена Слєпакова (екс-капітан команди КВК із П´ятигорська). Це – щось! Сміялася до сліз, особливо з двох – «Разговор мужа с женой» і «Сама козел!» Рекомендую, не пошкодуєте! Шукайте тут -- Comedy-Club.in.ua

-- О, обідня перерва! Дєвочки, може чайку заварите? – Ярочка звертається до малих-малих ( це в редакції ну зовсім новоприбулі).

-- Папрашу: дєвочкі, між іншим, в редакції були одні – більше таких не буде, -- якось із сумом у голосі уточнив І.Д.

Так, ми знаємо: незамінимих немає, але є неповторні. «Дєвочки» були саме такими, але про них – в окремій частині.

-- Ну добре, добре – дівулі! А дядько вам почитає, як журналістам не треба писати, -- Ярік тягнеться до «заповітної» папки, на якій маркером виведено: «Стишок писнуть, пожалуй, всякий сможет. С. Есенин». Сюди потрапляє вибрана цюцюрня. Вона може бути від різного штибу прес-служб, «вільних дописувачів» ( «…і ревматизму на вас немає !» -- тьотя Свєта), а іноді – від наших власкорів-початківців із районів. Свого часу, коли я стажувалася у львівській газеті «Експрес», у їхньому редакційному лексиконі був термін для таких опусів – «У сквері жалібно скиглили гойдалки…»

Ось наприклад.

ПІДВОДКА (це те, що читає перед матеріалом диктор, представляючи наступну тему в ефірі) : Спливають осінні дні високосного року Пацюка. На порозі – рік коричневого Бика-трудівника. Тож наша колега N свій перший репортаж на посаді власкора обласного радіо веде з відкритого акціонерного товариства «NNN», яке нещодавно відзначило свій 55-річний ювілей. (Підводку до свого матеріалу також пише сам журналіст – ну, типу він же в темі).

 

КОРЕСПОНДЕНТ: « З особливим відчуттям прямувала я на одне з двох племпідприємств Полтавської області, адже саме тут мала побачити символ 2009 року – бика. Але спочатку – кілька статистичних даних.

фото з зображення з vk.com У ВАТ «NNN» -- понад 40 працівників на чолі з Андрієм Семенцем утримують 6 голів бугаїв-плідників. До 1 млн сперми знаходиться в сховищах підприємства (???). Цією продукцією користуються 8 районів Полтавщини, а ще – сільгоспгосподарства Чернігівської і Сумської областей та пункти штучного запліднення корів. І наша сперма користується у них неабияким попитом!»

Ярік читає з інтонацією, вправно розставляючи удавані патріотичні акценти автора так, що творчо налаштована частина колективу («… а я ж і кажу – невироблені» -- тьотя Свєта) не витримує і починає «оживляти» почуте.

-- А ви хто такі? Вас тут не стояло! – вдавано серйозно звертається Боб до знахабнілого Віктора Федоровича, який, штовхаючись, намагається проскочити поперед нього у віртуальній черзі за спермою.

-- Як це -- не стояло? – натурально дивується В.Ф.-- Нам Велика Багачка займала. Ми за Багачкою!

-- Ну і де вона, ваша Багачка? – не подається Боб.

-- Так сказала, що стояти не буде, бо вона ж – Багачка! У неї цієї сперми – відімо-нєвідімо, -- вступається за легковажну Велику Багачку В.Ф.

-- Тааак, а чого тоді приходила? – допинає В.Ф. за чужу нерозсудливість Боб.

-- А-а-а, так, -- патриндєть, паабщаться! – моделює ситуацію Віктор Федорович.

-- Патриндєть? – «заводиться» Боб. -- Тоді пролітає Ваша Багачка, як фанера над… над Козельщиною! Самим мало!

-- А при чому тут Козельщина? – закочує очі Руся, вдаючи із себе згаданий регіон. – Чуть що – зразу Козельщина! Ти ба – самим мало! Ви її що – п*єте?

-- О, а ви хто такі? – Боб відбивається вже від Маринки, яка, перейнявшись, теж вирішила погратися і просочитися між старожилів у чергу за дефіцитом.

-- Ми, ми…. – Маринка так швидко листає в голові довідник «Полтавщина», що шелест його сторінок, здається, чують усі присутні в кабінеті. – Ми – Зайці Другі! – вхопилася вона за рятівну версію (мовляв, слабких же не стусають…)

Як би не так! Може, десь і не стусають, тільки не в черзі за спермою!

-- Що !?! – «озвірів» Боб. – Ще й зайців осіменять? Ану геть звідси, косоокі, а то вуха пообриваю!

Маринка, зрадівши вдалому «театральному дебюту», пішла за стіл наливати чай. Вона у нас – теж мала-мала. І дуже гарна. Може, з такою зовнішністю їй і писати – зайве? Про таких кажуть, як у старому анекдоті: «Слюшай, пэть нэ нада. Ты толка па сцэне хади. Туда-сюда хади!»

Тим часом Ярік таки вирішив «шедевр» дочитати.

«Говорить Андрій Семенець.

СЕМЕНЕЦЬ: Сперма, яку наше племпідприємство використовує для штучного осіменіння корів і телиць без обслуговування (???) , занесена до державного каталогу і допущена до використання. Тобто, не можна купити бугая на стороні і використовувати для штучного осіменіння, без того, щоб у нього не було племінного свідоцтва, родовід на 3-4 коліна, продуктивність матері, продуктивність дочок. І тобто тільки по цим даним оцінюють бугая, присвоюють йому селекційний індекс і вирішують, допущений він до використання, чи ні.Тобто, він должен бути тільки покращувачем, тобто, дочки його повинні давати більше молока, чим матір. В Україні дуже важко знайти гарного бугая. («Це точно!» -- враз ожила Ліна.) Ми два роки шукали, і кошти виділяють на це із обласного бюджету. Не змогли найти! Думаю, в Україні з´являться скоро гарних самців матеріали. Надої молока залежать не тільки від якості сперми і якості бугая, від якого ця сперма. Тут багато факторів, багато умов, які потрібно виконати, щоб гарні були надої. Тобто, це, в першу чергу, і утримання, і годівля, і ветеринарні заходи, і зоотехнічні заходи. Ну і, в першу ж чергу, це гарний з самців матеріал. Тобто, корова або теличка, яку ми хочемо осіменити гарною спермою, повинна бути й сама гарною. («Стрункою, миловидою», -- бадьоро підпрягається Боб). Краще з кращим дає краще!» (Ну майже -- «Свій до своєї зі своїм!»)

КОРЕСПОНДЕНТ: Один з найкращих представників плідників племпідприємства на прізвисько Дамир ( до речі, є тут і Коханий, і Чародій, і Юбіал, і Король), важить близько 950-ти кілограмів.

Сподіваємося, у рік бика вам цікаво буде дізнатися про його раціон.(«Ой, швидше вже кажіть, бо мені без його раціону аж в головах низько!»-- веселиться Руся). Крім сіна, сюди входить: горох, макуха, висівки, ячмінь, кукурудза, морква, різноманітні кормові добавки, риб´ячий жир, сіль, цукор.

Обов´язковим є також щоденний двохгодинний моціон на свіжому повітрі. А раз на два тижні – купання з начісуванням хвостів!»

-- Згоріла хата – гори й сарай. Валися погріб! Ох і начесав би я хвоста комусь за таке «творчество» , -- І.Д. заходиться благородним гнівом. -- Щось у мене аж настрій зіпсувався, піду я сальця гризну – для гумору. Малята, ще хтось сало буде? «Спортивне» -- з трьома смужками м´яса. Нє? Холестерину боїтеся?

-- Нє-а, -- внесла ясність Соляночка ( мала-мала Іруська). – Погладшати боїмося.

-- Мені б вашу біду: доки товстий сохне, худий здохне! – переможно підсумував І.Д., зачиняючи за собою двері.

{fcomment}