Життя Полтави

ФК «Ворскла» під тиском преси допомогла людині

Думайте, футболери, про тих, для кого граєте!!!! Фотку вкрала з сайту ФК

ФК «Ворскла» таки роздуплилася і дала Олександру Стадниченку, редактору сайту уболівальників футбольного клубу гроші на лікування!!! Про цю ситуацію я уже писала.

Ось ссилка.

Якщо коротко, то суть в том, що зажраті футболісти й керівництво клубу тупо морозилися замість того, щоб допомогти людині, яка безкоштовно працювала на їх благо.

Сьогодні на прес-конференції по завершенню матчу «Ворскла» - «Металіст» якийсь журналіст прямо спитав у Миколи Павлова, чи думають вони допомогти своєму уболівальнику. Павлов зробив «круглі очі» - тіпа він не знав про ситуацію і сказав щось на зразок «Звісно-звісно, ми ща скинемося!»

Детальніше: ФК «Ворскла» під тиском преси допомогла людині

Останній дзвінок у Полтаві – додому дітки повернуться не скоро

Фотку взяла спеціально не Полтавську. Щоб ніяку дитинку не обідить. Фотка з сайту picslol.ru

Люблю, коли у Полтаві останній дзвінок і випускний. Бо люблю дивитися на дівчат! (хлопці нецікаві: костюми й костюми). Вранці «Лоліти» у білих фартухах і бантиках на 10-сантиметрових каблуках чинно ідуть з батьками й квітами у школу. А увечері – ковиляють з пивом і пацанчикам. Очі – п’яні, п’ятки натерті новим взуттям. Легка здобич для педофіла, чесне слово: без комплексів, без мозгов і малорухлива.

Ну яка сука, а інакше не скажеш, їм продає бухло?! Бізнес-бізнесом, але діти є у всіх, сьогодні ти продаси старшокласникам шампусік, завтра твою дитину хтось напоїть. А вони ж потім на «Сюрприз» у парку Перемоги лізуть, у фонтанах плавають і на лавочках увечері, пардон, сношаються. Інакше не назву. Бо я у Сонячному по утрам вигулюю псінку Вандочку – так на ранок після останнього дзвінка, і особливо, після випускного таке специфічне сміття валяється. Фе! Я у такі дні завжди дуже уважно на землю дивлюся, бо моя маразматична собачка тільки й жде, щоб сожрать яку небудь гидоту типу використаного презерватива(((

Бідні дітки. Нажерлися сьогодні як свині, а їм же завтра якийсь державний переказ писать. І ніхто у тому не винен, крім грьобаного Євро-2012! Дякуємо тобі, Євро 2012, за зірвану вступну кампанію!!!

І не надо мені казать, що той, кому треба нормальний атестат, сьогодні не бухав, а сидів за підручниками! Бо останній дзвінок раз у житті, тож гуляють усі!

Детальніше: Останній дзвінок у Полтаві – додому дітки повернуться не скоро

Про найкращу полтавську газету

Фотка з Demotivators.ruДонедавна я наші, полтавські, газети особо не розрізняла: пишуть собі й пишуть! Новини ж одні й ті самі! А тепер я майже спеціаліст, бо читаю усі-підряд видання. І скажу вам, газети зовсім-зовсім різні.

От дивіться, на першому місті по кількості читачів – халявні передвиборчі газети з мордами кандидатів. Ну й що, що «не очень», але ж прямо під двері приносять і програмка там є! До речі, відмовитися від тої газети немає ніякої можливості – я уже скільки раз просила цих бабушок-листонош-разбойніц: «Ну не носіть мені "Першу мамайську"! Я її не читаю! Не дратуйте мою собаку!», бо моя псінка як чує їх, так аж захлинається від гавкоту. Нє! Получі! Тепер вони з мене, я так розумію, "виховують читача". Комусь не донесуть, але я свою порцію чтіва обов’язково отримую ледь не в руки щотижня! Як іздєватєльство якесь, чесне слово.

Комунальні газети тоже рулят, правда, добровільно-прінудітєльно. Коли я працювала секретаркою – моє перше місце роботи, завжди виписувала шефу «Вісника» - бо там нормативні документи міські друкують, та й взагалі, якось не-по людськи – не підтримати комунальне видання й бортонуть передплатну кампанію. Тепер, правда, усі документи можна й на сайті мерії глянуть, але ж традиція залишилася у підприємств. Хоча мені особисто там читати нічого: мер поклав квіти, пам’ятник у Полтаві відкрили, чиновнікі рулят нам, полтавцям, ісключітєльно во-благо... Ну да, напиши про неякісне прибирання снігу – і того, «адьйос» редактору газети зроблять. Впринципі, це й зрозуміло – нефіг кусать руку, яка годує.

Аналогічно – державні газети. Тільки у них рулят на благо полтавців чиновники найвищого рівня: Президент поклав квіти і відкрили пам’ятник у Києві і Полтаві від того буде хорошо. Є великий «плюс», що тут друкують усі підряд закони і державні документи, а юристам-фінансистам то треба. І, знову ж таки, не забуваймо про додаток «Порадниця» - мама читає і «Життєву історію» з обов’язковим щасливим кінцем на останній сторінці – то я читаю)))

Детальніше: Про найкращу полтавську газету

Депутати, які щось роблять

От я не пам’ятаю, які «фішки» були у полтавських депутатів попереднього скликання, а ці, що Мамаєм прийшли, весь час гребуть і прибирають.

Пам’ятаю, наш Голубоглазий обіцяв неодноразово: «зроблю так, щоб депутати постійно працювали і шкодували, що пішли у депутати – бо так багато робити треба». – Оце, я так розумію, й придумав для них заняття – прибирання. Бо більше ні у чому такому для міста корисному я їх щось не помічала.

От з усих справ, які вони для міста роблять, по тому, що я бачила у пресі:

- у спорт граються – відстоюють честь Полтави на усяких там змаганнях.

- парочка обранців по зверненнях від населення пошебуршилася.

- парочка обранців здала кров у день донора.

- парочка засвітилася на якихось благодійних заходах і роздачах пайків.

Найбільше з депутатів для міста, на мою думку, робить директор пологового будинку – їй я б дозволила навіть на сесії не ходить – бо шо там робить, а народження дітей то головне.

Усе. Нікого більше у добрих справах я не згадала. Погано дивилася? Повилазило мені? Чи може обранці роблять хороше таємно й без огласки, тіпа «я просто виконую свою роботу, відчепіться, противні журналюги, не надо про мене писати»? Але у це слабо віриться. Швидше за усе, ніфіга вони взагалі не роблять, крім голосувать по команді. Дуже пєчально. А ще сумніше, що у Полтаві депутатів близько 200, а у дендропарк, судячи з фоток, приїжджає регулярно лише кілька десятків. Решті навіть перед телекамерами западло створювати видимість роботи на благо міста.

Детальніше: Депутати, які щось роблять

ФК «Ворскла» не дала грошей на лікування редактору свого фан-сайту

прінт-скрін з сайту фанатів ФК

Кілька місяців тому у редактора фан-сайту ФК «Ворскла» виявили онкологічне захворювання. Наразі Олександр Стадніченко, спортивний журналіст, у Харкові, на хіміотерапії. Кажуть, мова йде про ампутацію, потрібні гроші на протез. Розрахунковий рахунок, куди можна скинути кошти, висить у пресі уже давно. Збирають потроху гроші. Очікували, що й ФК «Ворскла» зробить внесок у здоров’я людини, яка практично на громадських засадах створила й редагувала сайт вболівальників футбольного клубу.

Не дочекалися допомоги.

Пішли й прямо попросили.

А ті не дали нічого!

Ще й сказали щось на зразок «Ми вам не церква» - мовляв, милостиню не подаємо.

Суки. Як «переодягати» свою Рись-талісман – так бабло знайшли, як "Мерсами" на дах приземлятися дому, так запросто, а як дати кілька тисяч людині, яка їм же робила добро й піар, зажали. Тим більше, шо сайт фанатів «Ворскли» кращий за їх офіційний.

Отака сплєтня. Дуже рада буду помилитися й дізнатися, що футбольний клуб своїх у біді не кидає.

Вболіваймо за нашу футбольну гордість! Ворскла – чемпіон!

Ворскла – ….!

Детальніше: ФК «Ворскла» не дала грошей на лікування редактору свого фан-сайту

Мер року 2011 – не наш мер

Фото з сайту www.ludinaroku.com.ua

Оце щойно побачила результати премії «Людина року 2011». Якщо не знаєте, то наш Олександр Мамай балотувався на «Мера року». А виграв міський голова Ялти. Не знаю, чи справді мер з Півдня країни кращий за нашого, але що Голубоглазому рано давати премію – це точно.

От давай швидко розкладу як я то бачу:

Плюс

«Плюсів» у нього багато: школам - дав, лікарням - дав, інвалідам - дав, ще комусь - дав: комп’ютери, тролейбуси, авто, премії, кільку.

Розказувала одна учілка. Приїхав до них у школу мер – і крім компів і діапроекторів для школи, ще повручав директору і двом замам по 5 тисяч кожному чи шось таке- це неточна цифра, не ручаюся за неї. Люди раді. Ну і те, що він «в обличя упізнає» кожну школу – ти назви цифру: «ЗОШ № 38» - а він зразу видає адресу – воно підкупає.

Ще до «плюсів» – він щирий. Я бачила на концерті до дня інваліда: висидів значно більше протокольних 15 хвилин, виступив на сцені а потім пристроївся у тіні, під стінкою дослухать концерт – якби то було заради «засвітитися» – то у першому ряду б і сидів усі півтори години.

Детальніше: Мер року 2011 – не наш мер

А минулорічне г…но приберуть діти

віник з сайту uk.wikipedia.org

Я у шкільні роки дуже любила усілякі суботніки. Звісно, якщо вони не у суботу, а замість останніх уроків проводилися. Класно. Ну позамітаєш трошки, погребешся у смітті – зато фізику пропустиш, а ще можна було на уборку джинси вдягать. Я й фотік-мильницю з собою таскала й виклацувала усю пльонку 36-кадрову, куплену за 8,5 гривень, дорого!

А сьогодні бачу – тарабанить якась школа діток з віниками у Сонячний парк і так мені їх шкода стало! Ну не репнуть ті двірніки, коли ще й у парку поприбирають. От чого мій малий через кілька років повинен буде презервативи й шприци у парку грабельками вигрібать? Я не хочу. Я проти: хай краще у себе у кімнаті прибере – це теж буде «залученням дитини до праці на користь суспільства» як то мотивують наші грамотні чинуші.

А ще дратують «показові виступи». Я помню, як Матковський у парку якусь купу листя чи-то прибирав, чи дерево туди садив. Як ту купу стерегли до його приходу, а потім ще й догрібали після нього – у мене подружка у міськраді – розказувала. Тепер – аналогічно. Голубоглазий Мамай погребеться, тіпо приклад покаж, 3 депутатіка 6 пластикових пляшок у мішок для сміття вкинуть – а ви уже, полтавці, усю Іванову гору довигрібайте.

Я – за чесний труд! Якщо діти працюють – забезпечте їх чаєм з бутерами халявними. Якщо вигнали держслужбовців – хай працюють на рівні з керівництвом: Мамай 15 хв і вони – 15 хв. Він поїхав – і вони свалілі. Або заплатіть їм. Так чесно буде.

Бо оцей альтруїзм теж того ..як і любов...придумали, щоб гроші не платить(((

Детальніше: А минулорічне г…но приберуть діти

Хто оплачує салюти для СБУ?

Пресу сюди не пустили - щоб не заважали святу. Фото вкрадене з сайту міської ради.

Як на мене, то салют – це викидання грошей у повітря. А якщо це робить бюджетна організація – то я такі дії розцінюю як голосну заяву: «Подивіться, платники податків, як ми ваші відрахування витрачаємо».

Так! Я зла, бо мене розбудив салют тривалістю «а-ля 65 річниця дня перемоги». От не знаю, скільки він коштував, але мене, як платника податків, він роздратував. Дуже сподіваюся, що то Вася Пупкін зі свого гаманця викинув у атмосферу тисячі гривень, а не СБУ, яка сьогодні святкує 20 річницю з дня створення. От цікаво, Масад також святкує свої іменини салютами? А КДБ річницю створення святкувало?

Краще б «ВіаГру» чи Софію Ротару на корпоратівчик запросили на ці пробухкані кошти – принаймні атмосфера б не постраждала, і так озоновий шар драний.

p.s. А шо, уже відмінили правило про феєрверки після 21 години? Бо бахкало о 22 10.

Детальніше: Хто оплачує салюти для СБУ?

Хто у Громадській раді?

Громадська рада. фото з сайту kolo.poltava.ua

Про те, що у Полтаві є громадська рада, я почула, коли вони голосно заволали проти підвищення тарифів на комуналку цієї зими.

Удруге вони заявили про себе після того, як їх почали виселяти з міської ради.

Тарифи узимку не підняли (не знаю, чия уже в цьому заслуга) і навіть з міськради стариків-розбійніків виселити не змогли, хоча Олександр Мамай уже встиг пообіцяти, що випре їх у Октябрський райвиконком. І – мить тріумфу – наш Голубоглазий ще й відвзвітувався їм про свою роботу на засіданні громадської ради. Одним словом, молодці, що не дали себе у обіду – я їх аж зауважала.

А хто у нас в міській Громадській раді? У ній майже 100 полтавців. Усі – представники якихось ГО: від «Покоління Гугл» до обласної козацької організації. Загалом, я так бачу:

- студенти-кар’єристи й малолєтки, які граються у владу,

- розвідники з боку Матковського і Мамая,

- козаки-правозахисники-ветерани-небайдужі,

- ті, хто шукають важіль впливу на владу й місцеві божевільні,

- реально круті дуже толкові чуваки.

Останні – це, в основному, пенсіонери, які уже роботу знайти не можуть, але мозги працюють і є велика жага діяльності. Я іноді тусуюся з ними. Бабульки – дєдушки за 70, але мозг працює як годинник. Вобщем, респект їм і уважуха, якби ще Голубоглазий до них прислухався, було б узагалі супер.

Завтра, до речі, чергове засідання громадської ради. Сподіваюся, не розчаруюся у них: щось толкове вирішать а не перетворять засідалово на бла-бла-бла.

Детальніше: Хто у Громадській раді?

Злодій – справа, обведений червоним фломастером

Ви бачили стенд з фотками «Наші вори» у «Гурмані»? Так там висить моя подружка, виявляється!! А вона ж у них нічого не крала!

Цю новину мені наша спільна знайома розказала, яка туди по чай сьогодні заходила.

Фота офігітєльна: на передньому плані во всєй красє моя подружка, а у неї з-за спини дядько виглядає підозрілий. Його морду обведено червоним фломастером, є стрілочка й слово «вор» написано. Але, щоб це побачити, треба придивитися, бо фламік якийсь нечіткий і напис погано видно.

Я так розумію, служба охорони магазину зробила стоп-кадр з запису, де найкраще видно пику злодія. Але ж могли б при цьому хоча б чорний квадратик моїй подружці на очі помістить або якось замалювати її – упізнати ж елементарно. Які сволочі. Зайду, мабуть, сьогодні, подивлюся на «зірку». Шось же нада робити з цим.

Детальніше: Злодій – справа, обведений червоним фломастером

Справи! Віддайте Олександра Мамая журналістам!

наш голубоглазий мер. фото з сайту міської ради.Уже удруге Олександр Мамай продинамив журналістів – не провів прес-конференцію після сесії. Бо справи є важливіші.

Для тих, хто не дуже цікавиться журналістикою і роботою міськради поясню: «пресуха» - золота можливість задати меру усі питання від полтавців, які вони передають при нагоді через журналістів: «А скажіть нашому меру, шо …»

Бо не дістане журналіст мера просто так. То тільки у Америці можна подзвонити сенатору вранці й домовитися з ним про інтерв’ю під час ланчу бо «ми платимо податки, з яких ви отримуєте зарплату». А якщо наш мер працює за зарплату в 1 гривню, то аргумент цей взагалі не діє))))

Так шо пресуха після сесії повинна бути:

- для запитань журналістів, які вони "складірують" від сесії до сесії,

- для того, щоб за допомогою журналістів пояснити полтавцям, як конкретно життя мешканців Полтави покращилося завдяки щойно прийнятим на сесії рішенням (бо воно якось незрозуміло, що життя кращає, поки не пояснять).

Детальніше: Справи! Віддайте Олександра Мамая журналістам!

Банк помилився, а ти – віддай кошти.

фото з сайту demotes.ruОтримав повідомлення з банку один мій дружбан. Мовляв, ми вам випадково перерахували на рахунок зайві кошти. Прийдіть до нас, пліз, напишіть заяву, що віддаєте їх нам назад. Пішов, сів писати. Питає:

- Так а яка сума?

- 34 тисячі гривень.

Німа сцена. К вам приєхал ревізор.

Він не знав,що так багато! Не подивився на рахунок! Зразу пішов у банк вияснять!

І як ти думаєш, написа він ту заяву?

Трррррр. Барабанна дробь. Це я тебе інтригую так і тягну час)

Він віддав! 34 тисячі гривень.

Я не знаю, як на це реагувать.

Віддав – бо порядна людина?

Віддав – бо наївний?

Віддав – бо лягли працівники банку на порозі й не випускали з кабінету?

Тут, блін, кредит законний люди не віддають. А він сам до них прийшов і повернув. Хоча міг би розтринькать і хай би ще з нього спробував той банк збить ту суму в судовому порядку. Прикладів, коли банки змиряються з боржниками – море.

А ті сволочі навіть коробки цукерок йому не дали на знак подяки.

Детальніше: Банк помилився, а ти – віддай кошти.

Пропав газетний кіоск

таки ж в тєму фото! з сайту joyreactor.ruА ви бачили: зник кіоск «Союзпєчаті» навпроти театру Гоголя? Вчора увечері ще був, а сьогодні вранці – нема! Як сумно. Це так одного ранку й театра Гоголя не стане – кудись відтарабанять((((

Як я не люблю оці нічні штучки. Років 5 тому будинок «под снос», що на Паризької Комуни за ніч кудись зник, а років 20 тому за одну ніч пам’ятник Леніну від облдержадміністрації хоп – і прибрали! Раз робите уночі – значить ви неправі.

Що мене найдужче «радує» - так що генделі з дибільними козацькими пундиками на Жовтневій залишилися. Вросли у землю, мабуть, назавжди. Хоча я пам’ятаю, що питання з цими собачими будками на Жовтневій наша власть міська збиралася вирішувати. Вирішила!!! Прибрала лоток з газетами – він же тоже по вулиці Жовтневій!!!! Нєт слов… Встановлять чергові кулінічі на його місці мабуть.

А мені той кіоск дуже рідний - я повз нього щодня ходила, бабулька-продавець там протягом останніх 20 років одна й та сама сиділа. Ну стабільність якась.

Останнім часом гопота по-вечорам почала використовувати його як "стойку" - на підставку, куди викладають газету вони викладали стаканчики й закуску і дуже гарно проводили час. Ще й недопалки тушили об блюдечко для грошей - воно ззовні прибите цвяхом.

Прікінь, як нещасній жінці, яка у тій будочці працювала приходить уранці на роботу? А тепер взагалі й робочого місця немає.

Детальніше: Пропав газетний кіоск

Хто хакнув Полтавщину?

Уже 3 години не працює "Полтавщина". У мене аж ломка починається. Зізнавайтеся, гади, хто хакнув?)

Я думаю, це політичне замовлення і чекаю офіційного коментаря БЛ!)))

Часом не мурманський школяр?!

http://lenta.ru/news/2012/03/14/schoolhack/

Детальніше: Хто хакнув Полтавщину?

Усіх собак не каструєш, нада відстрілювать

Можливо, то укус не бродячої собаки, а домашньої. Не знаю.Фото з сайту porjat.netДорогі захисники тварин і усі співчуваючі!

Давайте дивитися правді у вічі: бродячих собак надо прибрати з міста, бо це небезпечно для людей. Це, блін, так очевидно! План «Каструвать і пристроїти у притулок» працює погано. Поки 10 собак пристроїв, решта 90 розплодилися й бігають голодними зграями. Вони ж кусають і розносять заразу, ви шо, не розумієте?!

Надо вбивать собак. Легкою смертю – і у тому буде наш гуманізм.

Ну не каструєш-стерилізуєш-пристроїш усіх полтавських бездомних! У ідеалі треба виділити офігенну суму з бюджету, щоб одним махом стерилізувати усіх. Інакше вирішити проблему бродячих собак неможливо. А бабла нема і не буде, тут хоч би людям пенсії виплатити.

Може, почнемо таки їх відстрілювати? Я не підтримую ідею отруєних котлет, після яких тварина гине в муках, «газових камер» чи «крематоріїв». Але зі стадом обдертих «телят» з мутним поглядом, з пащ яких тече слина на центральній вулиці міста нада шось робить.

Детальніше: Усіх собак не каструєш, нада відстрілювать

Заберіть свою халявну путівку назад!

Моя подружка виграла подорож на двох до Турції! Готель 5 зірок! І не їде!!!! Нормально?!

Нє, вона не балувана. І не збожеволіла. Каже – дорого!

Розказую: лотерею серед покупців проводив магазин побутової техніки. Не знаю вже, що вона купила, але путівку виграла. Отак і оголосили урочисто: Турція, на двох, 5 зірок. А потім, «за кадром» сказали «Переліт за ваш рахунок». 300 доларів. І жити усі ці дні не у одному, а у кількох готелях – тобто, переїжджати фактично щодня. Вона й відмовилася. 300 доларів за незручні умови проживання, відпрошуватися на роботі, робити паспорт – нафіг надо? Навіть передарувати не може нікому ту путівку – бо вона іменна, видана на ім’я її чоловіка. Ото й уся Турція.

Оце намагаюся виправдати магазин побутової техніки (бо я ж об’єктивна!):

- 300 доларів – невелика доплата за 5 зірок.

- Все! Більш аргументів на захист немає!

А тепер буду гнать на них:

- Путівка та коштує близько 1000 доларів – включили б туди переліт – не обідніли б, жлоби!

- Вибрали найдешевшу – щоб щодня переїжджали люди – думаєте, вони б після того відпочинку гарним словом згадуватимуть ваш магазин?!

- Спеціально зробили такий приз недороблений, щоб люди відмовилися від путівки. Типу: ми давали – а ви не взяли, самі винні!

- Раз такі жадіни – подарували б уже утюг чи блендер – і дешевше для магазина, а людям радість.

Одним словом, не ведіться на акції! Хоча, справедливості ради, скажу, мені Шрек 7 років тому дарував кухонний комбайн – 700 гривень тоді коштував. І була акція – до нього давали приз на 60 гривень – який захочеш. І я, дурепа, обрала маленький утюг похідний. Так він же, гад, і досі робить! Ціла проблема вийшла: є утюг у домі, нашо ще один купувати? Добре, подарували мені на день народження сучасний, а то й досі б мучилася через ту халяву.

Детальніше: Заберіть свою халявну путівку назад!

Олександр Мамай на пресконференції у Києві

фото з сайту segodnya.uaДивилася сьогодні інет-пресконференцію нашого міського голови у Києві.

Давав пресуху, бо лауреат «Людини року» у номінації «Мер року». Або Мамай виграє, або мер Ялти, або мер Дрогобича. Про це дізнаємося 26 березня.

Про те, що мер їде у Київ журналісти дізналися у останній момент. Причому – окольними путями, бо офіційно про це оголосили на сайті міськради постфактум, через 2 години після того, як пресуха закінчилася. Так що питань від звичайних полтавців на сайті «Сегодня», де треба було їх задавати, практично не було – люди нічого про це не знали. Тож відповідав наш мер тільки на питання «своїх» та «вражескіх» тролів – ці, якраз, до пресухи підготувалися добре))

До речі, так собі питаннячка. Для Києва, можливо, й нові, для Полтави – ні. Уже оскому набили отим асфальтним заводом та комуналізацією ринків. От мені, як пересічній полтавській жабі, пофіг, кому той центральний ринок належить – аби пику тільки не набили охоронці, коли по кофточку туди яку-небудь прийду.

Питання від «вражеских» тролів:

Чого сніг не приберете?

Чого дороги не ремонтуєте?

Питання від «своїх» тролів:

Яка улюблена страва?

Як ви досягли того, чого досягли?

А взагалі живенько так усе пройшло. Особливо для киян, я думаю, до нашого мера незвиклих. Наш голубоглазий же дуже безпосередній: то водичку зі стакана сьорбне прямо у мікрофон, то заявить, що хоче, щоб Полтава була найкращим містом не тільки в Україні, а у цілому світі.

Від себе київські журналісти нічого не додавали, тільки за плани на 8 березня спитали. Тут наш безпосередній голубоглазий видав геніальну фразу про те, що «включить у цей день усю свою мудрість і ерудованість і його жінки будуть з подарунками».

Ну дуже мало питань задали кияни. Як на мене то треба менше уваги звертати на те, що кажуть зацікавлені тролі з інету, а штук 5 своїх поставити кожному меру. Однакових. І порівняти відповіді. І зробити висновки.

А ще цікаво критерії, за якими будуть оцінювати міських голів. Я їх не знашла крім якогось бла-бла-бла «оцінюватимуть за досягення на благо міста». Так що, думаю, для нас так і залишиться таємницею: за дендропарк, за тролейбуси, за комуналізацію чи за голубі очі нашому Олександру Мамаю дадуть (або не дадуть) «Людину року».

Офіційна церемонія – 26 березня. Буду дивитися.

Детальніше: Олександр Мамай на пресконференції у Києві

Полтавські чиновники йдуть у Інет…Йдуть…Йдуть…Йдуть…

фото з сайту kolo.poltava.ua

Мати свій блог або сторінку на «Факе-буке» (так «Facebook» на називає мій знайомий) зобов’язав чиновників Азаров. Ідея ж хороша, причому для обох сторін!

Ось гикнувся полтавський Вася на льоду нечищеному, пришкандибав додому, зайшов на сторінку мера у «Факе-буке», написав:

- Мамай, дорогенький, посип пісочком вулицю Комсомольську! Бо падають жителі міста!

І Васі приємно, що пар випустив, і мер наш голубоглазий сигнал отримав від людини. Йому ж, мабуть, не байдуже, що про нього полтавці думають. У ідеалі, ще й доріжку піску насиплять на тротуарі, а увечері Вася ще відповідь отримає по електронці:

- Васьок, усьо путьом. Насипали пісок, не падай. Пиши ще, твій Сінельніков (це наш главний полтавський ЖКГ)

От скажіть, правда ж гарно було б? Так ні, не хочуть вони такого контакту. Ждуть, поки під білий дім до них з плакатами на мітинг прийдуть.

Серед міністрів я уже надибала 15 блоггерів. Мені сподобалося, як Балога написав:

– Мені завели блог. Якщо він вже є, то буду його вести, хоча трохи скептично ставлюся до такої комунікації.

Не хочеться дядькові, але треба. От якби у такому приказному порядку заставили вести блоги усе наше полтавське начальство. І хоча б читати їх просили те, що люди їм пишуть, якщо самим писати не хочеться.

Серед полтавських чиновників я знайшла тільки хиленькі блог Бабаєва й Матковського, хоча останній взагалі не мер, так шо не рахується. Може, я погано шукала?

Днями вийшла у Facebook Полтавська міська рада. Друзів за 2 дні у неї з’явилося цілих 6 (зацініть!) Обіцяє й облдержадміністрація вийти незабаром у соцсіті. Може, буде якийсь контакт?

Детальніше: Полтавські чиновники йдуть у Інет…Йдуть…Йдуть…Йдуть…

Луценка вигнали з "Полтавського вісника" бо він сам попросив.

фото з сайту kolo.poltava.ua

Кажуть, у Полтаві змінять керівника «Полтавського вісника». Ніби не вгодив Олександр Луценко нашому Олександру Мамаю, шось таааааке пустив у друк провокаційне. Поставили у газету фотку засніженої автобусної зупинки – тіпа, дивіться, люди, як у нашому болоті погано працюють комунальники. А кляту зупинку у день виходу газети у друк ті кляті комунальники таки почистили, і, вийшло, що оббрехала комунальна газета свого рідного шефа.

Отой гадський сніг –камінь прєткновєнія для кожної міської влади. При Матковському його рідну телекомпанію угораздило зняти сюжет на зразок «Комунальники стараються, але Полтаву все-одно замітає снігом», так екс-Альфа-жаб тоже, кажуть, давав їм по попі.

Інша версія - Сашко не помирився з Оксаною Деркач, секретарем міської ради. Не захотів піарить "Партію регіонів" . А оскільки він завжди був пацаном принциповим, хоча я ті принципи не дуже розуміла (та їх ніхто, мабуть, не розумів) і вперся на своєму рогом, то йому показали, де вихід.

Отака сплєтня.

Кста, офіційна причина звучить типу:

"Сашко вчиться у Києві, у нього 2 дітей, йому ніколи працювати у газеті. ВІн попросив мера його звільнити". Я ржала. у пацана двоє дітей, а він, бачите, працювати й заробляти у родину гроші не хоче! Який балуваний!((((

Кстаті, на місце Луценка бувшу заступницю Матковського прочать. За професіоналізм, не подивилися, що з ворожого табору…

Детальніше: Луценка вигнали з "Полтавського вісника" бо він сам попросив.

Залиште дірку студентам!

Приходив щойно мій брателло троюрідний у гості. Поки я його годувала – студенти ж завжди голодні, він розказав історію. Віталя немісцевий, тому живе у гуртожитку. Хлопці займають 1 та 2 поверхи, дівчата 3 та 4. По вечорам ніякого особистого життя. Хлопців до дівчат не пускає вахтьорша, з 2 на 3 щоб добратися, треба спуститися на 1 повирх, а там ВОНА!

Каже, була дірка між 3 і 4 – пожежний хід, забитий картонкою, під якою усі наловчилися пролазити непомітно, так який гад «спалив» контору і дірку забили дошками. Тепер мій братік по ночам лазить з 2 на 3 поверх. Якщо вбється, винна буде вахтьорша.

Детальніше: Залиште дірку студентам!

Мало дав!

фото з сайту kolo.poltava.ua

14 лютого наш Голубоглазий сходив у ЗАГС. Супер-традиція – привітати молодят у день закоханих. То традиція: і до нього ходили, і після нього ходитимуть. Не знаю, чи зраділа б я, якби на моє весілля причапав дядько-чиновник. Але мене вразив подарунок, який він приніс – фотоальбом! А чого так ма? Це ж весілля! Де конверт?

Пам’ятаю кілька років тому аналогічну ситуацію. Заступник тодішнього причапав до ЗАГСу з коробкою молодятам. А шо там бід обгорткою з бантиком – він навіть не знав. І теж конверту не було.

Ми звикли до подарків. Давай і побільше. Краще грошима. А тут – весілля, і так мало. Невигідний гість. Добре, хоч за стіл не сідав, навіть шампанське не випив з цукеркою. Зекономили, виходить.

Детальніше: Мало дав!