Тексти

Полтава після штурму. Попереду ніч

Полтава облдержадміністрація. Фото zhaba.pl.uaЧесно кажучи, не розумію, нащо у Полтаві зайняли обласну раду і чому з того радіють. От мені (да, я військова і не шарю!) абсолютно чітко видно, що:

- обласна рада – це лише апендикс від 6-поверхової будівлі облдержадміністрації, яку не зможуть зайняти нікагда в жизні. От міську раду б зайняли без проблем (і варто було б це зробити!!), а облдержадміністрацію – без шансів.

- Не бачу кандидатури, яка б змогла достойно замінити нашого Удава, від якого вимагають «Заяву на стіл!». Чувак на своєму місці, хоч і регіонал, не Серьожу Капліна ж у його крісло садити, а Бублик буде чудовим мером, але до губернатора ще не доріс(((

- Буде зачистка, будівлю відіб’ють, а  постраждалих не уникнути. Полтавців ж не западенці – ми ж голубая кровь і тонкая кость – ми не звичні битися, навіть «ультраси» у нас миленькі, пардон, хлопці.

Зібралася увечері на майдан. Дзвонить подружка:

-я знаю, що ти ТУДИ збираєшся (думки вона читає чи що?) не йди! Точно знаю, що буде страшна зачистка (вона справді може знати, бо з «іншого табору»). Не заходь всередину, бо якщо почнуть штурм, мочитимуть усіх, не сховаєшся.

Полтава обласна рада. Фото Жаба Нагрудна

Я це розумію, Полтава – буфер посередині між бандерівцями і промоскалями – і святе діло послати нам на підмогу харківський і луганський «Тітушко-Беркут», щоб навести порядок у сусідів.

Но я ж не сумасшедша, щоб лізти на передову, як каже моя інша подружка у таких випадках: «Ти-ж-мать!», да, маєш дитину – стаєш обережнішим. Та й не боюся я цього натовпу. Учора тусіла там прекрасно між пацанами з палками –  вони мені загрози не несуть, усі україномовні, чемні, маски на обличчях і палки в руках – але ж я їм не ворог і усі це розуміють.

Вобщем, обережно була я на майдані. Послухала Серьожу Полоумного, погрілася біля вогнищ, сходила подивитися, як роблять барикади біля облради, поту сіла всередині у сесійному залі. Нічого страшнго, крісла не потрощені, ноутбуки депутатські не покрали, по куткам не гадять – бумажку з вказівкою «Туалет»  і стрілочкою повісили, щоб люди не шукали.

Захоплення обласної ради. Полтава. Фото zhaba.pl.ua

Я так розумію, спочатку народ хотіли повести під прокуратуру – оскаржувати рішення про кримінальне переслідування захватчиків Полтавської обласної ради, але чогось так і не рушили туда. Воно й понятно: нафіг нада зараз туда пертися, уніч, коли усе закрито і ось-ось почнуть зачистку?? Вобщем, усі з азартом гребуть сніг, скидають у мішки, і несуть до облради, укріплюють її, уже вище людського росту барикади, почали другу захисну стіну будувати. Працюють як прокляті, там уже сотні фірмових мішків зі снігом з логотипом «Епіцентр» лежить. Їх водичкою поливають.

Зайшли з подружкою у «Кулінічі» по каву – можна було й у наметі на майдані гарячого чаю попити, але нафіг об’їдати людей?

Перед нам у черзі менти. Падаю на дурочку – у мене це добре виходить:

«А не підкажете, де тут водомет захований? (а я чула, що водомет десь ховають напоготові). Мені треба сфотографувати його, а ніяк не знайду. І скажіть, о котрій штурм почнеться?»

Менти зараз шугані, один почав був шось жартувати, інший його заткнув «Мовчи! Ми нічого не знаємо, дєвушка, який штурм?»

Тільки менти вийшли – зайшли мітингувальники. Я валяюся,  «Кулінічі» - прямо мєсто встрєчі якесь, продавець цих дядьків їх уже знає, розпитує про події – вони їй розказують, я встряла у розмову – з Харкова і Луганська, кажуть, ментов на підмогу везуть, будуть назад будівлю відвойовувати. А вони мені: та ні, у Харкові свої заворуши почалися, відізвали назад «Беркут», так що шанс є. Звичайні дядьки, інтелігентні такі, ну зовсім не бійці. Так шкода їх. Обличчя втомлені, вимучені.

Повернулися до облради. Люди носять сніг. Носять мішки. Носять воду. На вершині снігової барикади – прапор України. Страшно дивитися. Кожен хоче щось зробити, допомогти, а нема того, Хто Знає Що Робити і тому носять мішки, носять снігу, носять воду.

Полтава обласна рада. Фото zhaba.pl.ua

Ворота церкви, що за облдержадміністрацією, зачинені на замок, не увійдеш.

alt

Плядь, щас нап’юся. Привід є, у мене сьогодні свято((