Тексти

Гоголю – 205. А кого це колише?

Гоголь у Полтаві

У «вєліком і могучєм» є класна фраза. «Йобаний стид!» називаєцця.

Оце так я можу охарактеризувати святкування 205 річниці Гоголя у Полтаві й взагалі ситуацію з культурою і духовністю як таку. Оце спеціально чекала 2 дні – думала, мо, отямиться міська влада та проведе якийсь дохленький захід до свята… Та ніфіга.

 

І справа не у відсутності корзини гвоздик від мера біля підніжжя пам’ятника Гоголю 1 квітня. І не у тому, що зажали 5 тисяч на щорічні премії дітям за твори про Гоголя (хоча на фоні того, що й спортсменам «зарубали» щорічні спартакіади з грошовими призами – то справа й у баблі звісно).

Справа у почутті гордості за своє місто, яке завжди вважала осередком чогось культурного. Бо – Полтава! А не моя родіна – місто гопніків – Черкаси, наприклад!)) У Полтаві, де купа еліти як не народилися, так училися, навіть квітів не поклали до Гоголя у день його 205 річчя! Тому й кажу: йобаний стид!

Хоча чому це я гоню на Голубоглазого тільки?

Галерея «гоголівських колод» біля пам’ятника Гоголю вартістю у півмільйона гривень, яку відмив (перекреслено) подарував місту Матковський  мене теж не вражає. Для тих, хто щас думає, що я гоню на Матковського – уточнюю, що   пам’ятник Ватутіну від Мамая вартістю у 400 тисяч гривень, відкритий півроку тому мені тож не красень. Вобщем, кругом ЙС! (це я таке умовне скорочення придумала)).

Ось я тут пошаріла по інету, як святкували річницю Гоголя у Полтаві за останні 6 років.

2009 рік. Гоголю – 200 років.

Велике-велике святкування за участю радника російського посла,  делегацій з інших областей . Біля Матковського – чиновники міського рівня, область тоді святкувала окремо, бо з Асадчевим Андрюша не дружив. Пам’ятник оновили на 1 мільйон гривень – десь 500 тисяч на реконструкцію пам’ятника і стільки ж – на алею Гоголівських потвор. Матковський говорить  про «гоголівські скульптури як туристичний фактор». Ржу))) А ще тоді у Полтаві пройшла карнавальна хода, відкрили Подільську вежу та заснували літературну премію імені Гоголя, яка проіснувала 6 років, і закінчилася учора...

Далі усе відбувалося скромніше.

2010 рік. Гоголю – 201 рік.

Мер Матковський і новообраний губернатор Удовіченко тусять разом біля пам’ятника, там же – народні колективи, гоголівські герої у виконанні  акторів ще не погорілого театру Гоголя. Говорили про завершення ремонту театру , вітають лауреатів Гоголівської премії (розмір її від 300 до 1000 гривень).

2011. Гоголю – 202 роки.

Біля Гоголя – той же губернатор Удовіченко і уже новий мер – Голубоглазий.  Вручають грамоти і премії лауреатам гоголівського конкурсу.

2012. Гоголю – 203 роки.

Мамай, Удовіченко, квіти, грамоти й премії отримали до десятка людей.

2013. Гоголю – 204 роки.

По накатаній схемі: Мамай, Удовіченко, масовка з дітей та чиновників, премії та грамоти на 5,5 тисяч гривень.

2014. Гоголю – 205 років.

Біля пам’ятника – пара прив’ялих букетів (мабуть, молодята приперли якісь) – і тішинааа! Новий губернатор десь на область поїхав, старий мер просто положив на Гоголя і поїхав інспектувати черговий дитячий садок. Театр Гоголя згорів, премій не дали, про карнавальну ходу й не згадують уже. А хто намагався фоткатися біля гоголівських колод, добре знає, у якому вони стані.

Я розумію, що не до Гоголя зараз. І що оті  покладання квітів, коли у березні – до Шевченка, у квітні – до Гоголя, 9 травня – до пам’ятника Слави, впринципі, нікому нафіг не треба.  І спартакіади дитячі нікому не потрібні – добре, що й відмінили. І концерт до дня міста нам не потрібен – прибрати! Роздавати пайки – чи ви ще не нажерлися гречки? Нові дитячі майданчики – так старі ж не доламали, майте совість! І взагалі – хочете розваг – приходьте на сесію у міську раду – там весело і дуже культурно(!